Клянуся небом і подорожнім!
Звідки тобі знати, хто такий подорожній?
І немає душі, поряд з якою не було би сторожа!
Хай погляне людина, з чого вона створена!
Створена з рідини, що ллється,
яка виходить з-поміж хребта й грудей.
Воістину, Він здатний повернути її!
У той День будуть випробувані таємниці,
тож не буде в людини ні сили, ні помічника!
Клянуся небом, яке поновлює дощі,
клянуся землею, яка розколюється,
що це — слово розрізнювальне!
та Я теж замислюю хитрощі,
тож дай невіруючим відстрочку недовгу!