і коли верблюдиці на десятому місяці вагітності залишаться без нагляду,
і коли дикі звірі зберуться,
коли поховану живцем запитають,
за який гріх її вбили;[CDLXVI]
і коли сувої розгорнуться,
і коли небо буде зірване,
дізнається душа, що приготувала собі вона!
Та ж ні! Клянуся світилами відступаючими,
що швидко плинуть і зникають!
і світанком, коли займається він.
Воістину, це — слова посланця шляхетного!
Володаря сили біля Володаря трону, могутнього,
якому коряться, вірному![CDLXVII]
І що ваш товариш не божевільний,
істинно, бачив він його на небосхилі ясному!
І що він не скупиться на розповіді про потаємне,
і що це — не слова проклятого шайтана.
Воістину, це лише нагадування світам,
тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом.
Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів!